Полювання на дріжджі, мурахи в рецепті, пиво в катафалках і запах мишачої клітки у смаку... Історія пивоваріння іноді може звучати так, ніби її писали алхіміки з почуттям гумору. За кожним ковтком ховається світ дивних термінів, забутих професій, міфів, в яких бродіння виглядало майже як магія. Іноді – навіть надто буквально.

Ключ від церкви, яким відкривають пиво 

Відкривалка, відкривачка, відкупорка – всім відомий пристрій для зняття кришки з пива. В англійській мові цей нескладний девайс називається church key – «ключ від церкви». Є версія, що спочатку для відкривання пива дійсно використовувався прилад з кільцем та язичком, дуже схожий на ключ від тогочасної церкви. Але, швидше за все, цей іронічний термін виник в часи, коли пиво варили переважно ченці і лише вони мали доступ до його запасів. Тому такий «ключ від церкви» відкривав пиво для всіх.

2. Cerveza Chango – улюблене пиво Роберта Родрігеса

Один із найвідоміших пивних брендів у кіно Cerveza Chango придумав американський сценарист, режисер та продюсер Роберт Родрігес. Фейковий «мексиканський» бренд вперше був представлений у дебюті Родрігеса «Ель Маріачі». Потім пиво зіграло свою роль у фільмах «Відчайдушний», «Від заходу сонця до світанку», «Одного разу в Мексиці» та «Місто гріхів».

Назва Chango має два значення:

1. Іспанською це сленгове слово означає «мавпа».

2. В афро-карибській міфології Чанго (Шанго) – бог грому, вогню та війни.

Це в дусі Родрігеса: пиво, яке виглядає так, ніби його варили з пороху, текіли та поганих рішень.

3. Не свисти, дріжджів не буде

У старій фінській традиції вважалося, що свист біля сахті (ялівцеве пиво), яке ферментується, може «злякати» дріжджі та зіпсувати напій. Насправді за забобонами ховалася практичність: пивоваріння сприймали майже як магічний ритуал, де шум, протяги та сторонні люди могли занести бактерії або порушити температуру бродіння. Але набагато ефектніше звучить версія, де дріжджі «ображаються» на свист і йдуть з чану, грюкнувши мікроскопічними дверима.

4. Контроль чистоти пивного келиха

А ось тобі швидкий лайфхак, як визначити, чи справді келих чистий, якщо пиво в нього вже налите. У бездоганно чистому пивному келиху бульбашки повинні поступово підніматися вгору, створюючи класичну піну. А якщо бульбашки прилипають до стінок склянки, значить, – келих брудний, на стінках є залишки миючих засобів та жиру.

5. Пиво з ароматом мертвого коня

Пивовари мають цікаву традицію придумувати красномовні назви дефектів у пиві. Наприклад, «Котяча сеча» – так британці називають «ефект», який дає старий окислений американський хміль Nelson Sauvin. А «Аромат мертвого коня» виникає внаслідок зараження дикими бактеріями. Відчувається, як поєднання сірки, гнилі та брудного стійла. «Мишачий смак» – дефект деяких диких ферментацій. Запах мишачої клітки, скислого зерна та сухого пилу майже не уловлюється носом, але з'являється у роті після другого-третього ковтка.

6. Катафалк для перевезення пива

За часів Сухого закону у США пиво стало майже тіньовою валютою. Підпільні бари, speakeasy та бутлегери потребували величезних обсягів алкоголю, а легальних поставок не існувало. Тому бандитські угруповання грабували засекречені склади із солодом та готовою продукцією, полювали, на вантажівки пивоварень, як на інкасаторські машини. Як наслідок, пивовари почали використовувати для перевезення бочок із пивом катафалки.

7. Пити пиво очима

Вчені з'ясували: людина буквально пробує пиво очима. Так, темні банки налаштовують наше сприйняття на те, що напій буде більш щільним і гірким, зелені натякають на трав'янистість і гіркуватість, червоні підсилюють відчуття солодкості і міцності, блакитні і сріблясті загострюють свіжість, роблять смак сухішим, створюють ефект «крижаного» пива. В експериментах однакове пиво в чорній та жовтій упаковці люди зазвичай описують, як два різні сорти. Виходить пастка мозку, де гіркота IPA починається не з хмелю, а в сітківки очей.

8. Мурахи як інгредієнт пива

Бразильські пивовари додають у пиво... смажені дупки мурах! Треба сказати, для Південної Америки мурахи – не екзотичний інгредієнт, його часто використовують кухарі високої кухні. Але в пивоварінні він був застосований вперше. Засновником напряму стала пивоварня Lamas Brew. Їх пиво Leafcutter Ant Saison з інжиром, пастою з маніокі та мурахами-листорізами стало хітом. А все через мурашину кислоту, яка має ноти лемонграсу, імбиру та кардамону.

9. Пиво непричетне до освоєння Америки

У книгах про пиво часто можна зустріти дані про те, що справжня історія Америки почалася через те, що у пілігримів, які пливли з Британії до Нової Англії на кораблі Mayflower, закінчилося пиво. Влітку 1620 вони вимушено висадилися в Плімут-Рок, де і заснували колонію. Згідно з корабельними журналами, що збереглися, на борту дійсно був стратегічний запас пива, який заміняв переселенцям воду. Але правда в тому, що зупинка в місці, названому «Батьківщиною Америки», сталася через навігаційні помилки, шторм і пошкодження судна. 

10. Пивна професія – мисливець на дріжджі

До появи мікробіологічних лабораторій на деяких броварнях існували «мисливці на дріжджі» – помічники пивоварів, робота яких полягала в «ловлі» дріжджів з повітря. Фахівці виставляли невеликі відкриті чани із суслом біля пекарень, садів, фруктових ринків чи старих дерев'яних складів, сподіваючись впіймати вдалу мікрофлору. Якщо пощастило, стійкий штам  передавався з варіння у варіння. Так з'являлися локальні «фірмові смаки» задовго до терміну «теруар».