Секретний інгредієнт «відьминого» пива

Якщо придивитися, царство рослин – втілення зла: тут і дерева-кілери, і кущі, які паралізують, і нещадні квіти-отруювачі, і трави, що зводять з розуму... Особливе місце серед лиходіїв рослинного світу займає чорна блекота. Цікаво, що при всіх своїх підступних, вбивчих властивостях, цей хитрий бур'ян проник в пиво. Це означає, що ми маємо тему для розмови про нього. 

 

Отруювач зі світу флори

П'яна трава, шалена квітка, відьмине зілля, блекота, короста, куряче прокляття… Це лише деякі народні прізвиська дворічного бур'яну сімейства пасльонових, записаного в ботанічному довіднику як Hyoscyamus niger.

Блекота одна з найотрутніших рослин. У ній містяться сильнодіючі психоактивні алкалоїди – гіосціамін, скополамін та атропін. Вона здатна викликати тяжкі отруєння, марення і галюцинації, помутніння розуму, психічні розлади (збуджений, неадекватний, «шалений» стан – «немов блекоти об'ївся»), втрату свідомості, судинну недостатність, параліч дихального центру, кому, смерть.

Отруйними є всі частини рослини – корінь, стебло, листя, квіти, проте найбільшу концентрацією отрути має маслянисте насіння.

Але, як казав знаменитий алхімік і лікар Парацельс: «Все є отрута і є ліки, те й інше визначає доза». Тому блекоту можна вважати і диявольською, і божественною рослиною.   

 

Пиво на блекоті

Мабуть, керуючись правилом «клин клином вибивають», стародавні цілителі почали використовувати чорну блекоту в медицині. Призначати токсичну гомеопатію стали мало не від усіх хвороб – від ангіни та шлункових колік до зубного болю та радикуліту. Археологічні знахідки на територіях сучасної Німеччини та Шотландії свідчать, що і жінки-пивовари, які жили щонайменше 2550 років тому, так само вдавалися до використання блекоти. Задовго до того, як хміль став одним з основних інгредієнтів пива, в напій додавали цю «шалену квітку», щоб надати йому приємної гіркоти і посилити п'янку дію.

Все б нічого, але блекота зіграла з пивоварками злий жарт. Вона мала фатальний побічний ефект – викликала сильну сухість у роті. Тому, щоб угамувати спрагу, люди пили більше пива, а це вже вело до передозувань «отрутою», а отже, до тяжких наслідків, описаних вище. Звідси й одна з народних назв блекоти та пива з рослиною – «відьмине зілля».

Те, що пиво в буквальному сенсі могло звести з розуму або позбавити життя, дозволило звинувачувати пивоварок (навіть тих, які не використовували галюциногенну «добавку») в угодах з дияволом і відкрило справжнє полювання на відьом в Середні віки. Які наслідки це призвело – вже зовсім інша історія…

 

Цікаві факти про пиво та блекоту

• Фармакологи стверджують, що саме блекоту, а не мухомори, використовували у приготуванні напоїв давньоскандинавські воїни берсерки. Вважається, що завдяки цьому засобу в битвах вони відрізнялися безстрашністю і несамовитістю, що межує з божевіллям.
• Відваром із чорної блекоти «травив» персонажів своїх трагедій Вільям Шекспір. Від «відьминого зілля» помер Ромео («Ромео і Джульєтта») та батько принца датського («Гамлет»).
• Деякі етнологи пов'язують походження назви чеського міста Пльзень (батьківщина пива пілснер) із німецьким словом «bilsenkraut», тобто «блекота». А також вважають, що слово pilsner не випадково співзвучне з bilsen. Натяк на те, що «п’яна трава» могла вплинути на популярність стилю пива?
• Легенди свідчать, що відьми «заправляли» свій транспорт – мітли – «польотною маззю», звареною з блекоти. З допомогою того ж засобу робилися невидимими або оберталися на тварин.