СТИЛЬ ПИВА ВІ ХЕВІ
Шотландці кажуть: «Ті, хто п'є найдовше, живе найдовше», і пропонують довго-довго пити темний, насичений солодом, солодкуватий міцний ель ві хеві, який став одним із пивних символів країни, напоєм, який підкорив світ.
Ім'я: Wee Heavy (ві хеві).
Категорія у BJCP: Британський міцний ель.
Країна Шотландія.
Вік: 200-300 років.
Походження: Шотландія має багату і довгу історію пивоваріння, яка налічує близько 5-6 тисяч років. Медове та вересовий ель, а також грюйт (пиво, зварене з різними спеціями та травами) становили основу шотландського пивоваріння. У 14 столітті як в крупних містах (Глазго та Единбург), так і по всій країні почали з'являтися громадські броварні. На той час традиційний шотландський ель мало чим відрізнявся від елю англійського. Але по мірі того, як пивоваріння в Шотландії та Англії ставало модернізованішим, різниця виявлялася все відчутнішою. Сьогодні основними відмінностями шотландських елей є менша кількість цукру, штами дріжджів та/іноді температура бродіння (нижча, ніж в англійських аналогах).
Риси ві хеві почали вимальовуватись у 1700-1800 роках. Безумовно, з того часу стиль трансформувався: змінилися склад та процедура приготування. Однак це пиво все ж таки більше тяжіє до історичних, ніж до сучасних елей.
Стиль є продуктом свого часу та місцевості: Шотландія XIX століття. На становлення вплинула ві хеві місцева м'яка вода, велика кількість високоякісного ячменю та дефіцит хмелю (рослина не є рідною для країни, а вартість її імпорту робила виробництво нерентабельним). Саме тому ставка робилася на солод, а вміст хмелю у ві хеві зводився до мінімуму.
Завдяки своєму смаку та здатності «з кількох ковтків прогрівати ваші кістки», ві хеві підкорив Шотландію, поширився Європою, знайшов шанувальників в Америці, переживає другу молодість з початком крафтової революції, що викликала велику цікавість до спеціалістів, старих або забутих стилів.
Факти про ві хеві:
1. Ві хеві також відомий як міцний шотландський ель. Термін «ві хеві» означає «крихітний міцний», він походить від назви пива, яке зробило цей стиль відомим Fowler Wee Heavy – 12-гінеєвого елю (12 гіней за бочку). Історично найміцніше пиво, яке виходить із парти-гайлових шотландських елей.
2. Шотландське пиво відоме своїм «шилінговим» позначенням. Поряд із символом «/-» (читається, як «шилінг») ставилася цифра, яка говорила про те, в яку суму в цій валюті обійдеться барило пива.
Light мав міцність менше 3,5%, а коштував 60/-.
Heavy з міцністю 3,5-4% обходився 70/-.
Export 4-5,5% віддавали за 80/-.
Wee Heavy, міцність якого перевищувала 6%, йшов за 90/- і більше.
Важливо знати, що шилінг більше не використовується як валюта, але його назва прижилася.
3. Ві-хеві чимось схожий на англійський барлівайн.
Колір: 14-25 SRM. Пиво прозоре. Відтінки можуть змінюватись від світло-рожево-мідного до темно-коричневого, часто з рубіновими відблисками. У міцних версій стилю на келиху можуть утворюватися ніжки.
Піна: Жовтувато-коричневого кольору, густа, висока, проте може бути нестійкою через високий вміст алкоголю.
Аромат: Потужна солодова основа, просочена карамеллю. Смажений солод може давати нотки диму. Хмелеві аромати, якщо й присутні, то дають легкий квітковий або землистий відтінок. Рівень діацетилу нульовий або зовсім незначний. У більш міцних версіях нерідко є ефіри у вигляді слабких або помірних нот темних фруктів.
Смак: Пиво має виражений солодовий характер, особливістю якого є карамель. Нерідко у смаку відчувається приємний димок та горіховий відтінок, які можуть зберігатися до фінішу. Хміль практично не проявляє себе ні смаком, ні гіркотою. Діацетил від слабкого до відсутнього. Про присутність ефірів нагадують тонкі відтінки слив, родзинок, сухофруктів.
Важливо: Торф'яний дим не відповідає стилю.
Післясмак: Фініш може бути від солодкого до середньо-сухого, іноді з легкою підсмажено-зерновою нотою.
Консистенція: Тіло від середнього до повного, деякі зразки мають густу, жувальну в'язкість. Зазвичай алкоголь м'яко зігріває та приємно балансує солодову солодкість.
Карбонізація: Помірна.
Гіркота: 17-35 IBU.
Міцність: 6,5-10%.
Температура вживання: 10-12°С.
Сервірування: Пиво подається невеликими порціями у спеціальному келиху Thistle, який за формою нагадує шотландську національну рослину чортополох. Традиційний тост шотландців: Slàinte mhath – «Доброго здоров'я!»
З чим поєднувати пиво: Аси фудпейрингу радять зупинити свій вибір на жирних, ароматних стравах із солодкими нотками. Придивіться до ребер барбекю, баранячої ніжки з м'ятним соусом або смаженої дичини з солодким соусом. Вони чудово поєднуватимуться з насиченою, глибокою солодовістю пива. Сири, які складуть пару ві-хеві, включають Азіаго, Грюєр або м'який копчений сир. З десертів до пива підійде крем-брюле або будь-яка страва з карамелізованих яблук.
Варто спробувати: Belhaven Wee Heavy, Gordon Highland Scotch Ale, Inveralmond Blackfriar, McEwan's Scotch Ale, Orkney Skull Splitter, Traquair House Ale.
