«Пивна дипломатія»
Записуйте найдавніший рецепт, як без загроз, зброї, жертв, війн та терору вести грамотну політику, збільшувати сфери впливу, завойовувати міста, приєднувати території, виховувати здоровий народний патріотизм та викликати щиру любов до влади. Для початку варимо пиво! А потім додаємо до напою… Стоп! Давайте по черзі!
Пивоварня на чолі держави
Рецепт справді дуже давній. Створений він індіанським народом уарі ще до появи інків, у період між 500 і 1100 роками нашої ери на узбережжі сучасного Перу (Південна Америка).
Їхня імперія була прогресивною – розвивала науку, культуру та ремесла, будувала дивовижні архітектурні споруди, спостерігала за небесними світилами з власної обсерваторії, документувала знання за допомогою придуманого на дозвіллі вузликового письма та головне – займалася пивоварінням.
Чому це головне? Археологи стверджують, що саме пивоваріння стало двигуном цієї цивілізації. Напій сприяв зростанню та процвітанню держави, дозволяв успішно вести внутрішню політику, став основою міжнародної дипломатії, символом об'єднання націй!
Завдяки розумному використанню пива уарі, якщо мали конфлікти з войовничо налаштованими сусідами, то вирішували їх мирним шляхом, без застосування зброї. Власне розкопки підтверджують, що у попередників інків його практично не було! Навіть на державних кордонах уарі будували не військові укріплення, а пивоварні! В усіх цих фактах вчені вловили філософію життя хитрих індіанців: «У нас завжди п'ятниця та пива хоч залийся! Хочеш так само? Ласкаво просимо до нашого світу зі своїми землями!».
Як показала 500-річна практика, розрахунок був вірним. Світський чи дипломатичний раут, який проводили у форматі пивної вечірки, стрімко ламав мовні бар'єри та приводив делегації до укладання вигідного обом сторонам союзу. Пиво творило дива. Можливо тому, що у самому пиві було щось «чарівне».
Секретні інгредієнти кукурудзяного пива
Пивоваріння індіанці звеличили до рівня мистецтва, довівши процес створення традиційного для цього регіону пива з кукурудзи чичи до досконалості. Уарі були тими ще крафтовиками. Адже секрет сили їхнього ритуального напою ховався у нестандартних інгредієнтах.
Інгредієнт №1 визначив нещодавно Метью Бівер – сучасний американський археоботанік із пенсільванського Дікенсон коледжу. Здійснивши докладну експертизу артефактів, знайдених на зруйнованій століття тому броварні, вчений знайшов залишки бобів галюциногенної рослини Anadenanthera colubrina (або, як кажуть перуанці – просто vilca), які містять наркотичну речовину буфотенін. Цікаво, що вилка ніколи не росла в місцях проживання уарі. За ключовою складовою «дипломатичного пива» стародавнім сталкерам доводилося чимчикувати не менше 400 км! Дозволити собі спорядити експедицію до чортової бабці могли лише заможні люди. Тому основними споживачами нарко-чичи пива були представники королівської сім'ї та релігійні лідери. Однак, перуанська знать вирізнялася небувалою щедрістю, тому часто-густо влаштовувала бенкети для підняття настрою «електорату».
Наскільки важливим для племені був імпортований наркотик та пиво з ним, розповідають часті зображення стручків вилки, процесів створення чичи та подачі напою на стінах храмів та на кераміці того часу.
До речі, знайомство уарі з властивостями рослини розпочалося з розкурювання або вдихання порошку подрібнених та висушених бобів. Трохи пізніше вилку вирішили додати в пиво і зрозуміли в напої характер дурман-бобів тут проявляється краще, а ейфорія від прийняття триває довше.
Для посилення галюциногенного ефекту вилки, хитрі уарі використовували таємний інгредієнт №2 – пряні плоди перцевого дерева Schinus molle (очищений від оболонки рожевий горошок).
На регіональну еліту пиво справляло незабутнє враження. Навіть агресивних представників вершків суспільства «чарівна» чича робила милими, поступливими, балакучими та зговірливими котиками. Так напій став засобом розвідки та потужним інструментом переконання.
Рецепт «дипломатичного пива» зберігався в таємниці. Бажання відтворити його та неможливість здійснити це ставило сусідів уарі у певну залежність. Отже, уарі отримували необмежену владу над ними.
А ТЕПЕР УВАГА!
Ця стаття – екскурс в історію, а не заклик до експериментів. Наркотики – це зло, їх вживання веде до плачевних результатів. Цей факт підтверджується закінченням «казки» уарі. Їхня імперія перестала існувати раптом. Перед тим, як розчинитись на сторінках історії, їхні поселення були спалені, пивоварні знищені або поховані під землею. У археологів є кілька версій загибелі імперії. Одна з них – у наркотичному чаді чергового національного бенкету уарі розв'язали громадянську війну і розгромили все, що будувалося століттями. Друга – затуманюючі свідомість вечірки притупили пильність індіанців, їхнім сусідам вдалося обірвати нарко трафік і, користуючись військовою неміччю уарі, якщо не поневолити їх, то повністю знищити.
