Пивні кухлі у формі черепа

В історії різних стародавніх культур є міфи, в яких чаші з черепів є головним аксесуаром магічних ритуалів, легенди та оповіді, де воїни п'ють із «трофейних голів» своїх ворогів, демонструючи свою силу та перевагу над недругом. І поки палеонтологи сперечаються, чи це було насправді, з кухлів-черепів і зараз п'ють пиво. Для чого? Давайте розбиратися.

 

«Смертельні» кубки

Пити з черепа – дичина? Тільки не для військових та студентів-медиків Німеччини на початку ХІХ століття. У ті часи жахливо реалістичні кухлі-черепа були традиційним подарунком до просування по службі та на випускний! Одягнувши мантію і обійнявши диплом, майбутні лікарі на вечірці з нагоди закінчення університету наповнювали порцелянові черепи пивом і співали латинською гімн студентів: «Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus» («Будемо радіти, поки ми молоді», перш ніж наші кістки будуть у землі).

Ймовірно, ми ніколи не дізнаємося, про те, хто і чому зробив перший керамічний анатомічний кухоль з черепом. Однак точно можемо сказати, що найплодючішими та найуспішнішими виробниками «порожніх макітр» були фабрики, розташовані в східній Німеччині E. Bohne Söhne (м. Рудольфштадт) та Schierholz & Sohn (м. Плауе). Їхні цехи виготовляли щонайменше дюжину різновидів такого порцелянового пивного посуду.

Улюбленими видами моторошних кухлів для військових були: просто череп, череп з усмішкою або череп з широкою щелепою.

Одним із найпопулярніших фігурних кухлів у студентів був череп на книзі. Судячи з накресленої на корінці назви Commersbuch, це була збірка застільних пісень із згаданим хітом Gaudeamus. Кухлі вироблялися у трьох розмірах: 0,3, 0,4 та 0,5 літрів. До речі, в півлітрові ємності для пива часто вбудовували музичні скриньки, які відтворювали мелодію гімну. До черепа завжди кріпилася ручка у вигляді кістки.

    

Попит мали і двосторонні келихи: комбінація з відгорнутими один від одного черепами по боках або череп, поєднаний з обличчям диявола. На таких кухолях кістяна ручка була замінена парою перекручених змій. Ця змієподібна рукоятка була очевидним натяком на кадуцей – міфологічний палицю Гермеса, яка стала згодом медичною емблемою.

Сьогодні фаянсові та порцелянові кружки-черепушки фірм E. Bohne Söhne, Schierholz & Sohn, Westerwald, Wilhelm Münch & Zapf є раритетом. Знайти такі можна у небагатьох студентських товариствах, на аукціонах та у колекціонерів. Проте придбати сучасні аналоги можна в багатьох інтернет-магазинах.   

 

ФАКТИ:

• Череп – символ смерті і водночас символ протистояння їй. Кісткові тканини були стійкими до розпаду та тління, тому у давніх культурах символізували життєву силу. А череп розглядався як вмістище душі, сприймався, як нерозривний зв'язок людини з предками, вважався осередком могутності, властивого його власнику.
• Культ черепа дуже давній. Він був поширений на усіх континентах з часів палеоліту.
• Скандинавський варіант українського тосту «Будьмо!» звучить як Skål (у ісландців та фарерців – Skál). Багато мовознавців вважають, що цей вигук має лінгвістичні зв'язки з англійським словом skull – «череп». Інші стверджують, що Skål (Skál) означають чашу, посуду для пиття або є побажанням здоров'я.
• Згідно з найбільш раннім зі збережених слов'янських літописів «Повість минулих літ», печенізький хан Куря, вбивши київського князя Святослава Ігоровича, зробив з його черепа ритуальну чашу. Пив з неї він та його дружина.