Йо-хо-хо та пляшка пива
Перша міцна асоціація з піратом – це ром. Безперечно, напій грав важливу роль у житті відчайдушних авантюристів. Але не ромом єдиним! Вірним і надійним супутником морського вовка на кораблі та на суші було пиво. І у нас є цікава історія про головного його фанатика!
Ель – вода пірата
Справа була в XIV столітті, на території Північного та Балтійського морів. Звали пивосьорба та грозу морів Клаус Штертебекер. Якщо на сучасний лад перекласти старонімецьке слово Störtebeker («Stürz den Becher») – вийде щось на кшталт: «Пий до дна» або «Випий залпом». Згідно з однією з легенд, своє важковимовне прізвисько він отримав за унікальний талант «в один ковток» випивати галон елю (це десь 8 пінт!). Пиво було водою піратів, їм напивалися на суші, брали із собою в море, адже прісна вода дуже швидко псувалася, а ромом міцністю 50-70 відсотків спрагу не вгамуєш.
Велика кількість міфів так щільно переплітається з відомими фактами про життя Штертебекера, що практично неможливо точно сказати, що правда, а що брехня в його біографії. Історія свідчить, що Клаус був ватажком корсарів, відомих як Брати Вітальєри. Базувалися вони на балтійському острові Готланд. Під час війни між Данією та Швецією «офіційно» розбійничали на користь держави, забезпечуючи провізією Стокгольм, який перебував в облозі. А після – кошмарили торгові судна вже «для власного задоволення». Награбованим ділилися з бідняками, за що Клаус Штертебекер отримав дві прізвиська: простий народ став називати свого героя благородним балтійським заступником (дехто вважає, що Клаус став одним із прототипів Робін Гуда), а власники розорених кораблів – червоним дияволом. Червоним – через яскраве руде волосся головоріза і тому, що його корабель прикрашав червоний прапор з черепом та кістками.
Корсар, який обдурив смерть
На невловимого Клауса було оголошено морське полювання. 1401 року сенат Гамбургу озброїв цілу флотилію для захоплення піратів. Хитрістю шпигун мисливців проник на судно Штертебекера, вивів з ладу штурвал, заливши свинець у кермові. Корабель був позбавлений маневреності. Незважаючи на безвихідну ситуацію, пірати стримували напад, врукопашну шаткуючи противників. Але сили були нерівними, і команду рудого чорта захопили.
Після тривалих судових розглядів, 73 пірати на чолі з їхнім капітаном Клаусом були засуджені до вищої міри. Штертебекер пропонував суду багатий викуп: стільки золота, щоб вистачило б на виготовлення товстелезного якірного ланцюга, здатного опоясати по периметру весь Гамбург (до речі, площа портового міста 755 км2). Але влада відмовилася. Страту призначили на 20 жовтня 1401 року.
Тоді червоний диявол озвучив бургомістру умову нової угоди: «Нехай буде помилувано по одному з моїх людей за кожен крок, який зробить моє тіло після того, як мені відрубають голову!» Впевнений, що це неможливо, чиновник погодився. І як тільки голова злетіла з плечей пірата, Штертебекер зробив 11 кроків. Пройшов би й більше, якби не спіткнувся об виставлену катом ногу.
Жива легенда
На жаль, бургомістр не дотримав свого слова. Того злощасного дня на небеса відправилась вся брава команда. Парадоксально, але незважаючи на силу середньовічної пропаганди щодо злочинця, владі не вдалося вплинути на народну любов до Клауса, яка від століття до століття лише збільшувалася.
Портрет пірата карбували на монетах і малювали на купюрах. Клаусу встановлювали пам'ятники (у Гамбурзі та в Марієнхафі), на його честь називали кораблі, прізвище корсара дали дзвіниці церкви святої Марії у Марієнхафі та футбольному клубу в Гамбурзі (символічна асоціація 11 кроків Штертебекера та 11 гравців команди на полі).
Останні 25 років на найбільшому німецькому острові Рюген проводять грандіозний Störtebeker-фестиваль з театралізованою реконструкцією подій, пов'язаних з легендарним флібустьєром.
У Вердені (Нижня Саксонія) на ратушній площі щорічно в четверту неділю Великого Посту (Радісна неділя) безкоштовно роздають оселедець та чорний хліб «від Штертебекера». Нібито пірат залишив місту спадщину спеціально для цього.
Крім того, на півночі Німеччини, у приморському місті Штральзунд працює пивоварня-тезка Клауса – Störtebeker Braumanufaktur, там варять «піратське» пиво і наливають його в іменні пивні келихи Störtebeker, які формою нагадують вітрило. Отже, балтійський Робін Гуд продовжує жити в пам'яті людей і в кожній краплі свого улюбленого напою!
