Пиво під час війни
Війна та пиво – вічні супутники людської історії. Але якщо війна – руйнівна сила, то пиво – патріотична, творча. Ми підібрали 10 надихаючих фактів про те, як у період світових війн та війн за незалежність пиво сприяло боротьбі за мир, налаштовувало на перемогу, відволікало від військових жахів, давало роботу та надію тим, хто перебував у тилу, дозволяло усувати наслідки бомбардувань, наповнювало казну.
10 надихаючих фактів про роль пива у воєнні часи
1. За словами історика Грега Сміта, однією з найменш визнаних, але найбільш цінних навичок першого президента Сполучених Штатів Джорджа Вашингтона, коли він командував Континентальною армією країни під час Війни за незалежність, було визначення розташування військових таборів у межах досяжності запасів пива. Напій він вважав стратегічно важливим для армії. Згідно з ухвалою Континентального конгресу, щоденний раціон солдата повинен включати літр хвойного пива.
2. Пивоварні Сполученого Королівства на запит влади та з власної ініціативи надавали армії тягових коней для перевезення артилерії та боєприпасів на полях Першої світової війни.
3. На початку Першої світової (1914 рік) багато пивоварень перекваліфікувалися на… громадські лазні для солдатів! У великих ємностях варильних порядків або у відкритих танках для бродіння пива підігрівали воду, щоб дати можливість воякам помитися та випрати одяг.
4. У період Другої світової війни Уінстон Черчілль, очолюючий британський уряд, чхав на думки прихильників утримання, які наполягали на забороні алкоголю. Він вважав, що напій на фронті вкрай необхідний для позбавлення від стресу і підняття боя армії. Тож за його наказом війська на передовій регулярно отримували добовий пивний пайок.
5. Завдяки політиці прем'єр-міністра Черчілля у воєнні роки забезпечувалися пивом тили. Це дозволило пивоварням триматися на плаву, давати роботу жінкам, які замінили на ключових точках (варіння пива, налив, доставка) чоловіків, що пішли на фронт. Підвищеним податком на алкоголь працюючий бізнес поповнював бюджет держави. Крім того, працюючі пивоварні та паби служили місцями громадських зборів, бомбосховищами для британців.
6. Відповідно до законів воєнного часу, з 1939 року пивовари Туманного Альбіону були зобов'язані зменшити середню щільність свого пива на 20% порівняно з довоєнною з метою максимально можливої економії стратегічної сировини, зокрема солоду.
7. Багато хто з пивоварів під час Другої світової перевели пивоварні ємності своїх компаній у режим гідрантів. Підключившись до обладнання, можна було забезпечити подачу води для гасіння пожеж, які спалахували в наслідок бомбардувань.
Для локалізації пожеж поза містами (сільська місцевість, поля з урожаєм) пивовари передавали для авіації кеги, наповнені водою. Бочки скидали з американських літаків US Forest Service, запобігаючи розповсюдженню полум'я. Для здійснення операцій найчастіше використовували моноплан Ford Trimotor на прізвисько Tin Goose («Бляшаний Гусак»). Можна сказати, гусак бойовий. Зовсім як українські дикі гуси, які підбили винищувач російських окупантів у небі над Херсонською областю. Ціною свого життя гуси-герої відправили ворожий літак прямісінько у болото.
8. Конспіративний пивний винахід Другої світової – так звані «літаючі паби». Їхню роль виконували британські залізні пташки Spitfire (винищувач «Злюка») повітряного флоту Її Величності. Літаки здійснювали доставку британського елю до Нормандії, де у 1944 році збройні сили Франції та їх союзники зі США, Великої Британії та Канади (всього близько 156 тисяч осіб) давали відсіч армії Гітлера. Наймасштабнішу в історії війн операцію зі звільнення північно-західної Франції забезпечували пивом пілоти-добровольці з неофіційної згоди командування. Ель з назвою «Сік радості» вони перевозили у двох очищених парою запасних паливних баках літака та в бочках, прикріплених до бомбоутримувачів. Підприємливий персонал Королівських ВПС приладив до бочок обтічну носову частину, що не тільки надавало їм вигляд снаряда, а й покращувало аеродинаміку «пивної бомби». Пиво бійцям безкоштовно надавали Black Eagle, Bushell Watkins & Smith, Henty та Constable Brewery та інші пивоварні. Швидкий політ на висоті до 15 000 футів добре охолоджував хмільний вантаж.
«Афера» вдалася. І незабаром до пивної місії приєдналися екіпажі бомбардувальника Hawker Typhoon та винищувача P-51 Mustang.
Можна сказати, пиво врятувало операцію, бо, за даними французької розвідки, нацисти забруднили питну воду в регіоні.
9. Американська влада на час Другої світової війни зобов'язала свої броварні (особливо це стосувалося великих гравців ринку – компаній Anheuser-Busch та Miller) резервувати 15% продукції для військових потреб. При цьому фронтове пиво за вмістом алкоголю не мало перевищувати позначку 3,2%. Пакувався напій здебільшого у банки. Бляшана тара оливкового кольору стала військовою. Для громадянських потреб пиво розливали у скляну пляшку. На полиці маркетів банки повернулися лише 1947 року.
До речі, американське пиво, створене «для перемоги», не оподатковувалося внутрішнім прибутковим податком.
10. HMS Menestheus M93 – вантажний лайнер британської компанії Blue Funnel Line, який в червні 1940-го був прийнятий на озброєння Королівських ВМС. Відслуживши мінним загороджувачем, в 1943 році перекваліфікувався на «корабель вихідного дня» для моряків, які отримали звільняльну. Завдяки модернізації на судні з'явився кінотеатр, кафе та найголовніше – пивоварня. Вона забезпечувала не лише відпускників, а й матросів, які несли варту на війскових кораблях.
