Стародавнє пиво – перший в історії «антибіотик»
«Я збираюся попросити Олександра Флемінга повернути Нобелівську премію, отриману ним за відкриття антибіотика», – пожартував нещодавно хімік Марк Нельсон, який знайшов тетрациклін у кістках стародавніх людей, які жили у дофараоновому періоді! Цікаво те, що пиво у відкритті першого антибактеріального препарату відігравало головну роль!
Антибіотики Нубійського царства
У статті про пиво Стародавнього Єгипту ми обіцяли розповісти про те, як «люди чорної землі» користувалися першим в історії антибіотиком. Тож, тепер про все по черзі!
Офіційною датою винаходу першого антибіотика вважається 28 вересня 1928 року. Батьком відкриття став британський мікробіолог Олександр Флемінг. Він випадково виділив пеніцилін із пліснявих грибів Penicillium notatum.
Однак, згідно з новими знахідками вчених, які вивчають єгипетську цивілізацію, ідея використовувати мікробів у боротьбі з мікробами з'явилася не в XIX столітті, а в Нубійському царстві (Нубія до певного періоду була включена до складу Єгипту). На жаль, письмових свідчень про виявлення та використання антибіотика стародавні народи центральної долини Нілу не залишили. Але за пергаменти та глиняні таблички кажуть… скелети людей віком 1,5, 2 та 3 тисячі років.
Дослідивши велику кількість кісток за допомогою ультрафіолету, біолог-антрополог Масачусетського університету Дебра Мартін, професор біоархеолог та експерт з давніх дієт Університету Еморі Джордж Армелагос, а також хімік медичної компанії Paratek Pharmaceuticals Марк Нельсон знайшли в останках сліди тетрацикліну – антибіотика, відкритого лише у 1940-ті роки нашої ери. Тетрациклін прикріплюється до кальцію і відкладається в кістках, завдяки чому його можна виявити в скам'янілості. Цей антибіотик при УФ дії випромінює жовто-зелену флуоресценцію. І таке світіння проступило на останках, що належать як дорослим, так і дітям! Вони були буквально наповнені тетрацикліном.
Пиво задля спасіння людства
Кількість антибіотика, який містився в кістках, переконала дослідників у тому, що давні люди приймали ці ліки регулярно впродовж тривалого часу, чим рятували себе від інфекційно-запальних захворювань. Проаналізувавши раціон харчування нубійців, дійшли висновку, що отримувати антибактеріальний засіб вони могли разом із пивом! А, як ми знаємо, пили його і старі, і малі.
Джерелом тетрацикліну виявилася зернова «закваска», на якій готувався напій, вона включала плісняві бактерії стрептоміцети (Streptomyces aureofaciens), які продукують антибіотик. Стрептоміцети поширені у ґрунті, мешкають на рослинах, у тому числі, на зернових культурах у посушливих регіонах планети, якими є Нубія, Єгипет та Йорданія.
Звернувшись до пивоварів, провели експеримент із відтворення стародавнього пива. Використовували кілька технологій – як із застосуванням солоду, так і із задіянням баппіру – спеціального хліба для пивної закваски, попередньо заразивши бактеріями інгредієнти. Цікаво, що навіть кип'ятіння сусла знизило рівень тетрацикліну лише на 5-6%. Таким чином, у пиві залишилося достатньо антибіотика для впливу на організм питущого.
Крім того, вчені припускають, що стрептоміцети могли потрапляти в сусло і на етапі бродіння (можливо, бактерії заносилися випадково, а мабуть, і навмисно).
ФАКТ. Стрептоміцети утворюють на поверхні пива колонію золотистого кольору. Оскільки дорогоцінний метал шанувався стародавніми культурами, золота пивна плівка вражала неосвічених людей, змушувала їх бачити в цьому знак згори. Так пиво здобуло статус божественного, ритуального, лікувального – золотого напою.
До речі, перший сучасний тетрациклін, відкритий понад 70 років тому, отримав назву ауреоміцин (від латинського слова aurum), що означає «той, що містить золото».
Пиво як ліки
Давні нубійці, єгиптяни, йорданці навряд чи до кінця розуміли, як пиво перетворювалося на «медичний препарат», але точно знали про лікувальні властивості напою, бо використовували його як ліки, що підтверджено медичними трактатами тих часів.
Так, пиво застосовували як рідину для полоскання рота, для лікування ясен; просочені пивом пов'язки накладали на рани, щоб запобігти сепсису; пиво пили як мікстуру при легеневих захворюваннях; пивом лікували хвороби «незахищеного кохання»; лікарі призначали пацієнтам пивні клізми проти кишкових інфекцій, розладів шлунку; косметологи за допомогою пива боролися із запаленнями на шкірі.
Що ж, всім прекрасна ця наукова теорія, підкріплена фактами. Залишається з'ясувати кілька питань:
1. Куди зник тетрациклін із пива з часом? (Частковою відповіддю може бути зміна умов вирощування та зберігання зерна, розвиток пивоваріння загалом – підвищення уваги до чистоти виробництва напою).
2. Сучасна медицина наполягає на обережному використанні антибіотиків, довівши, що їх постійний прийом може призвести до пригнічення нормальної мікрофлори людини та поступового зниження імунітету. Якщо древні люди вживали пиво щодня, а отже, отримували постійну дозу антибіотика, як це позначалося на загальному стані їхнього здоров'я з роками?
